Виступ

Неодноразові порушення територіальної цілісності України Росією

Заява заступника Постійного представника Великої Британії при ООН посла Джонатана Аллена під час брифінгу у Раді безпеки.

UNSC_Allen

Дякую, пане Президенте! Я також вдячний іншим колегам за участь у цьому брифінгу. Пане Президенте, коли посол Російської Федерації представив тему нашої зустрічі, він довго говорив про всіх інших, використовуючи яскраву й образну мову, але він нічого не сказав про роль Росії. Посол Німеччини – свідок Мінського процесу – продемонстрував нам, чому так сталося, надавши свою інформацію про час і дії з боку Росії.

Пане Президенте, Велика Британія вітає можливість іще раз обговорити питання неодноразового порушення суверенітету України та її територіальної цілісності, відповідальність за які несе Росія. Російська агресія стосовно України не обмежується Донбасом та Кримом – фактично Росія намагається заподіяти шкоди Україні за будь-якої нагоди: порушуючи режим припинення вогню, підтримуючи сепаратистів зброєю, організовуючи незаконні вибори, – все це супротив Мінських угод. Ці дії спричиняють трагічні наслідки для мирних мешканців України. Як наголосив посол Франції, за п’ять років від початку конфлікту загинуло більш ніж 12,8 тис. осіб. Майже 25 тис. поранених. Ще 3,5 млн людей потребують гуманітарної допомоги. Росія несе серйозну відповідальність за постійні втрати життя людей.

Незважаючи на те, що сторони повторно підтвердили про намір припинення вогню 29 грудня минулого року, рівень насильства зростає, а військові дії у зонах розведення військ тривають. Проте наше розуміння ситуації на непідконтрольній владі України території є обмеженим, оскільки Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ не має можливості здійснювати там свої функції. Вона не може це робити через постійні відмови Росії підтримати СММ. Це підриває режим припинення вогню та, зрештою, загрожує безпеці України і регіону в цілому. Ціла низка інцидентів, пояснення щодо яких Росія все ще має надати, тільки посилюють цей висновок. Наприклад, збиття безпілотного літального апарату СММ біля україно-російського кордону на непідконтрольній українському уряду території минулого року. Також минулого тижня СММ двічі помітила на Донбасі російську електронну систему глушіння радіосигналу «Житель». Я би попросив Посла Росії надати запевнення у тому, що його країна підтримує Спеціальну моніторингову місію та дозволить її членам здійснювати спостереження. Я запитую, що люди мають приховувати?

Пане Президенте, ще одним прикладом спроб Росії дестабілізувати ситуацію в Україні є незаконні вибори на непідконтрольних владі України територіях на сході у так званих “ЛНР” та “ДНР” минулого листопада. Це є прямим порушенням Мінських угод і ще більше посилює напругу. Росія могла б використати свій значний вплив на підтримуваних нею сепаратистів, щоб спонукати їх дотримуватися взятих на себе зобов’язань. Натомість Росія розпалює конфлікт поставками озброєння і персоналу для незаконних збройних формувань.

Пане Президенте, наступного місяця виповниться п’ять років з моменту нелегальної анексії Криму Росією. І нам варто пригадати факти. У відповідь на плани Росії щодо проведення нелегального та незаконного референдуму в Криму 15 березня 2014 року Рада безпеки голосувала за проект резолюції, що підтверджувала суверенітет, єдність і територіальну цілісність України, а також зазначала, що Україна не санкціонувала референдум, тому він не мав жодної юридичної сили. Росія наклала вето на цю резолюцію. Після нелегального та незаконного референдуму в Криму 16 березня 27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію №68/262, яку підтримала сотня країн-членів і яка підтверджувала територіальну цілісність України в межах її кордонів, визнаних міжнародною спільнотою, та наголошувала на нікчемності референдуму.

Пане Президенте, ми заперечуємо незаконну анексію Криму не лише тому, що вона є незаконною. Ми її не визнаємо і через жахливу поведінку російської влади щодо жителів півострова. Порушення прав людини постійні. Триває переслідування етнічних і релігійних груп, наприклад, кримських татар. Пане Президенте, попри заклики в резолюціях Генеральної Асамблеї допустити Верховного представника ООН з питань прав людини до Криму, Росія продовжує відмовляти у доступі. Ми, представники міжнародної спільноти, маємо бути єдиними та закликаємо негайно надати необмежений доступ організаціям, що здійснюють моніторинг прав людини. Запитаю знову, що Російська Федерація хоче приховати від світу?

Пане Президенте, майже три місяці тому російська влада визнала, що використовувала силу в Чорному морі та захопила три українських кораблі, під час чого трьох українських військових було поранено. Ці дії не відповідають конвенції ООН щодо морського права та є грубою спробою дестабілізувати Україну, перешкоджаючи здійсненню економічної діяльності портів у Бердянську та Маріуполі. Це є перешкодою для України керувати своєю економікою. Дозвольте мені, пане Президенте, чітко заявити, що дії Росії в Україні не мають жодного міжнародно-правового підґрунтя. Ми не можемо і не будемо ігнорувати подібні випадки. Вони становлять серйозну загрозу міжнародному правопорядку. Цей правопорядок існує в інтересах усіх нас і гарантує нашу безпеку. Ми маємо його захищати, міжнародна спільнота має залишатися об’єднаною й пильно слідкувати за поведінкою Росії та її спробами інтегрувати Крим у склад Росії, зокрема, через будівництво Керченського мосту.

Я хотів би завершити та повторно засвідчити повну підтримку Великої Британії незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у її визнаних міжнародних кордонах і територіальних водах. З нетерпінням чекаю на подальше обговорення ситуації в Україні на майбутньому засіданні Генеральної Асамблеї 20 лютого. Я помітив ентузіазм, який російський представник проявляє стосовно засідань Ради безпеки, але наступного разу сподіваюсь конкретно почути, що робить Росія для виконання взятих на себе зобов’язань, щоб покласти край стражданням українців.

Дякую, пане Президенте.

Опубліковано 12 February 2019