Стаття

Саймон Сміт: «Наш головний пріоритет - питання глобального добробуту»

This world location news article was published under the 2010 to 2015 Conservative and Liberal Democrat coalition government

Інтерв'ю посла Великої Британії Саймона Сміта журналу "Зовнішні справи" (березень 2013 року)

„З.С.”: Цього року Велика Британія головує у клубі G-8. Які пріоритети визначено на цей період?

Саймон Сміт: Наш головний пріоритет – глобальний добробут. Сьогодні світове співтовариство зіткнулося з багатьма серйозними викликами, особливо в економічній сфері. Ми цим дуже занепокоєні. Країни G-8 не єдині у світі держави, які демонструють стабільний розвиток. Однак саме вони можуть відіграти конструктивну та лідируючу роль у визначенні можливих шляхів прогресу світової економіки. Основна увага клубу G-8 буде приділена процвітанню світової економіки. Це стане основним питанням порядку денного.

Важливою під час нашого головування також є проблема кліматичних змін, що теж належить до економічної сфери.

„З.С.”: Прем’єр - міністр Д. Камерон наголосив, що Велика Британія під час головування у G-8 зосередить свою увагу, зокрема, на трьох основних аспектах, таких, як побудова відкритої економіки, відкритої діяльності урядів та відкритого суспільства. Чи можливо досягти такої трирівневої прозорості в умовах фінансової кризи?

Саймон Сміт: На мою думку, це не тільки можливо, а й необхідно зробити. Як наголошує Девід Камерон, за нашим щирим переконанням, загальний добробут є недосяжним, якщо ми не створимо відкрите та прозоре бізнес-середовище, не побудуємо відкриту та прозору економіку. В умовах браку відкритості, браку прозорості, браку підзвітності створюються сприятливі умови для розвитку корупції. Корупція – це ворог економік, які мають спроможність розвиватися. Якщо ми створимо прозору, конкурентоспроможну та підзвітну систему, де учасники співпрацюють у різних сферах, знаючи, що кожен з них грає за однаковими правилами, розуміючи, що існує справжня конкуренція, тоді можна говорити, що справді існують умови для процвітання бізнесу.

„З.С.”: Цього року Україна головує в ОБСЄ. На Вашу думку, які проблемні питання можуть бути вирішені під час українського головування?

Саймон Сміт: ОБСЄ – це дуже важлива організація для Великої Британії, її діяльність охоплює широкий спектр проблем, які нас цікавлять і є важливими для наших партнерів в Україні. Ця структура має відношення до певного кола угод, які стосуються контролю над розміщенням звичайних озброєнь. ОБСЄ вже у перші роки свого існування заклала радикально нову основу міждержавних взаємин. У рамках ОБСЄ були підписані угоди «Про відкрите небо», конвенція про звичайні збройні сили в Європі тощо. Звісно, ці процеси мали різні стадії активності. Однак, на мою думку, реальним досягненням ОБСЄ, було те, що вона встановила принципово нові традиції доступності та прозорості в міжнародних відносинах, зміцнивши загальний рівень довіри.

На сьогодні ОБСЄ – це система універсальних принципів, під обов’язком дотримання яких поставили підпис усі члени організації. До таких принципів належать, зокрема, захист основних прав та свобод громадян та зростання ефективності роботи демократичних інституцій. Допомогти у реалізації цих прав дозволяє, у тому числі, спостереження за виборчим процесом.

Звичайно, серед усіх 57 держав багато країн мають різні традиції, відмінні конституційні звичаї, правила законотворчості, особливості рухів суспільного розвитку. Нам, британцям, подобається таке розмаїття. ОБСЄ – саме той інструмент, який дозволяє нам бути впевненими у тому, що ми ведемо розмову про одні й ті самі речі, адже фундаментальні права людини розуміються однаково в Канаді та Бельгії, в Азербайджані й Туркменістані тощо. Ми можемо посилатися на ці принципи і керуватися ними, оскільки взяли на себе обов’язок їх дотримуватися.

Якщо я розмовляю зі співрозмовником з іншої держави-члена ОБСЄ, наприклад представником Монголії, країни, яка є найновішим членом ОБСЄ, мова не йде про якесь специфічне, британське, або європейське розуміння прав людини. Мова йде про загальновизнані принципи, які ми усі зобов’язались дотримуватися, принципи, які ми поділяємо. Це величезна перевага ОБСЄ.

У цьому контексті мені було дуже цікаво побачити амбіційний порядок денний, представлений Міністром закордонних справ України Леонідом Кожарою у Відні. Він зробив наголос на тому, що ОБСЄ може досягти прогресу у вирішенні деяких заморожених конфліктів, зокрема, у розв’язання Придністровської проблеми. Нам сподобалось те, що він зробив наголос на необхідності захисту свободи преси. Адже вільна преса – це міцний фундамент для побудови дійсно стабільного та демократичного суспільства. За відсутності вільних ЗМІ дуже важко забезпечити відповідальність уряду перед суспільством за ухвалені рішення.. Я вітаю той факт, що питання свободи преси Україна має намір винести на перший план порядку денного.

„З.С.”: Якою є сьогоднішня позиція британського уряду щодо розширення ЄС? Якими, на Ваш погляд, є перспективи угоди про асоціацію з Україною?

Саймон Сміт: Ми залишаємось переконаними прихильниками розширення ЄС. Існує дві речі, відданість яким, з боку нашого уряду, є залізною: це успішне втілення проекту єдиного ринку та розширення ЄС. Ми переконані в тому, що сама діяльність ЄС є гарним стимулом для змін у країнах, що не є членами спільноти. Одним з очевидних прикладів є Югославія, яка 20 років тому розпалася на кілька держав, що воювали між собою. Нині завершується процес інтеграції цих країн у ЄС. І той факт, що вони стали на шлях інтеграції та наблизилися безпосередньо до вступу у ЄС, показав, як це прискорило зміни у політичній та економічній системах, а також сприяло зміцненню внутрішньої безпеки та добробуту, забезпечення успіху у майбутньому. Ми бачили дієвість такого підходу на прикладі Словенії, яка нещодавно приєдналася до ЄС, і Хорватії, що от-от стане повноправним членом Європейського Союзу.

Наведу давніші приклади трансформацій у країнах, що прагнули до набуття членства, наприклад, Греція, Португалія, Іспанія, кожна з яких мала свій досвід існування в умовах диктатури. Рушійною силою змін у цих країнах стало прагнення до членства в ЄС. Я переконаний, що в Європі кожна країна має свої відмінності, але очевидним є те, що бажання наблизитися до членства в асоціації є каталізатором перетворень. Доречно згадати приклад Туреччини, яка має свою особливу історію еволюції державного устрою, відмінну від решти країн Європи, устремління якої до зближення з Європейським союзом призвело до багатьох трансформаційних процесів у суспільстві. Якщо поглянути на історію успіху турецької економіки протягом останніх 12-10 років, можна помітити позитиві зрушення, яким також сприяли реформи, запроваджені структурами Європейського Союзу.

Повертаючись до питання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, можу сказати, що ми задоволені змістом цієї угоди та сподіваємося на те, що вона буде втілена на практиці. Власне кажучи, я впевнений, що ми можемо досягти значно більшого прогресу, ніж уже досягнуто. У нашій країні щиро переконані в тому, що угода буде корисною для України, Європи та Великої Британії.

Поточний рік не повинен стати вирішальним у цьому процесі. Ми маємо пам’ятати, що не має сенсу починати виконувати цю угоду, якщо ми не матимемо упевненості у тому, що вона може бути втілена у життя. Угода являє собою комплекс дій та цілей, погоджених обома сторонами – Україною та ЄС. Варто пам’ятати, що це лише частина шляху до поставленої мети - членства в Євросоюзі. Сподіваюся, що у 2013 р. ми почуємо більше сигналів від України, які утвердять нашу впевненість у тому, що угода про асоціацію насправді може бути втілена у життя. Ми цілком переконані, що український уряд, парафувавши цю угоду, засвідчив, що її виконання буде вигідним для всіх нас. На сьогодні в імплементації цього документа не досягнуто великого прогресу, потрібно ще багато зробити для того, щоб переконати сторони в можливості його реалізації.

„З.С.”: Цей рік розпочинає третю декаду дипломатичних відносин між Україною та Великою Британією. Яким є підсумок попередніх двох десятиріч співпраці та перспективи на майбутнє?

Саймон Сміт: Протягом цих років ми мали безліч досягнень. На сьогодні Велика Британія є шостим найбільшим інвестором в економіку України. Більш ніж 100 британських компаній працюють у ній, також тут діє чимало фірм, які мають значну частку британського капіталу. Ми створили дуже хороший базис для поліпшення наших економічних відносин та збільшення обсягу взаємної торгівлі. Як свідчать останні статистичні дані, обсяг британського експорту в Україну збільшився до 11% у минулому році. З іншого боку, показники українського експорту до Сполученого Королівства є не достатньо великими. Це - питання валютної політики та валютних курсів. За нинішньої валютної практики не дивно, що існують саме такі цифри. Валютна політика робить імпорт в Україну дешевшим, ніж він міг би бути за наявності іншого валютного курсу.

За повідомленням «Financial Times» вже підписано угоду «про розподіл продукції» (УРП) на розвідку, розробку та видобуток вуглеводнів на Юзівській ділянці між британсько-голландською компанією «Shell» та українським урядом. Проект може сягнути 10 млрд. доларів. Це питання було предметом переговорів між представниками компанії та українським урядом і особисто мною обговорювалося з українськими високопосадовцями. Мій висновок з цих перемовин – це те, що ми згодні у тому, що створення умов для інвестицій такого масштабу є гідною метою, яку варто досягти. Посольство має забезпечити роботу таких компаній, як «Shell» в Україні, надходження сюди новітніх технологій і капіталів, розкриваючи той величезний потенціал надр вашої країни.

Потенціал України як виробника газу кардинально покращить її міжнародний імідж. Держава матиме прекрасну можливість змусити заговорити світ про себе як про країну-виробника, а не лише споживача газу.

Підбиваючи підсумки наших більш ніж 20-річних відносин, хочу наголосити на діяльності «Британської Ради». Як ви знаєте, «Британська Рада» - це організація, що функціонує незалежно від посольства, отримує фінансову підтримку від британського уряду та яка, на мій погляд, зробила величезний внесок у справу зближення наших країн. Ми не претендуємо на ексклюзивне володіння англійською мовою, але ми визнаємо, що англійська – це велика цінність, а також значний інструмент, за допомогою якого люди можуть досягти взаєморозуміння, виходити на світовий ринок товарів і праці. Посольство дуже високо цінує роботу Британської Ради, яка сприяє забезпеченню можливостей вивчення англійської мови, ознайомленню українців із британськими навчальними закладами, забезпеченню доступу до них. У такий спосіб ми разом розбудовуємо ще більш міцну асоціацію між британцями й українцями, сприяємо взаєморозумінню між нашими народами, що є найголовнішим пріоритетом.

«З.С.»: Якими рисами, на Ваш погляд, повинен володіти сучасний успішний дипломат?

Саймон Сміт: На мою думку, найважливішими є різнобічність і універсальність. Гадаю, що часи, коли дипломат міг працювати лише в певній вузькій сфері, що називається дипломатичною комунікацією, – уже минули. Сучасний дипломат повинен бути обізнаним у багатьох галузях. Звичайно, ми не можемо стати експертами в усьому, однак потрібно знатися на політиці, торгівлі, безпеці, сфері охорони природи, проблемі торгівлі людьми тощо. Тому необхідно мати доволі широкий світогляд.

Важливо вміти працювати з людьми, що представляють різні культури, по-різному бачать вирішення міжнародних проблем. Це підводить мене до такої сутності, яку часто називають – дипломатична мова. На мою думку, що існує два визначення дипломатичної мови – старе та нове. Старе розуміння передбачає «дипломатичну ввічливість», коли ви не кажете те, про що насправді думаєте, і намагаєтеся вести розмову таким чином, щоб нікого не образити. За час своєї кар’єри я зрозумів, наскільки марним є саме такий підхід. Якщо не намагатися довести співрозмовникові те, що насправді нам потрібно, то ми втрачаємо час. Необхідно казати правду та бути відкритими. На мою думку, сучасне розуміння дипломатичної мови передбачає, що ми обираємо – яким чином донести свій меседж, яке формулювання використати, щоб досягти якомога більшого. В деяких ситуаціях потрібно застосовувати більш жорсткі формулювання для досягнення певних цілей. В інших випадках, де важливо побудувати взаєморозуміння, може знадобитись не одна розмова, а наприклад три, чотири… Необхідно мати ступінь очевидності того, що ваш співрозмовник дотримується протилежної позиції, що на початку розмови він обстоює зовсім відмінну позицію. Великими чеснотами дипломата є вміння обміркувати формулювання, які він буде використовувати, зрозуміти, де більший успіх буде мати неквапливий підхід, знати, де пряме, недвозначне висування свої вимог і жорсткіший стиль є найкращим засобом. Але яку б мову ви не використовували б, найвищою метою, звичайно, є досягнення згоди. Гнучкість, багатосторонність, здатність адаптуватись та вміння працювати в усьому різноманітті можливих ситуацій – це необхідні вимоги сучасної дипломатії.

Інтерв’ю підготував Володимир ЛИВИНСЬКИЙ, журнал “Зовнішні справи”