Україна та ЄС: сильніші разом
Міністр у справах Європи Девід Лідінгтон про виклики й можливості відносин України та ЄС у статті для газети "День"
David Lidington, FCO Minister for Europe
Улітку цього року Хорватія стала 28-ю країною-членом Європейського Союзу. Інші країни, які колись були частиною Югославії, наполегливо працюють, аби піти по стопах Хорватії. Україна разом із більшістю інших країн Східного партнерства сподівається, що Вільнюський саміт у листопаді відкриє нову фазу у взаєминах із ЄС. Тим часом єврозона повернулася до зростання. Отже, після шістдесяти років існування ЄС продовжує бути потужним інструментом змін, пропонуючи безпеку й заможність п’ятистам мільйонам громадян своїх країн-членів, а також тим, хто бажає вступити до нашого «клубу».
Було б помилкою стверджувати, що у Європейського Союзу немає своїх проблем. Саме тому уряд Великобританії наполегливо працює над тим, аби зробити ЄС більш конкурентоспроможним і демократично підзвітним — не лише заради Британії, а й в інтересах усіх країн-членів. ЄС — це чверть світової економіки, а його сукупний ВВП перевищує $17 трлн (для порівняння — сукупне ВВП країн Митного союзу складає $2,1 трлн). Чимало європейських компаній є світовими лідерами завдяки своїм останнім технологіям — погляньте на Rolls Royce та BAE Systems в аерокосмічній галузі. Також подивіться на успіх європейських марок, зокрема на зростаючу кількість британських автомобілів, таких, як Minis та Range Rovers на вулицях в Україні.
Звичайно, Євросоюз може та має бути кращим. Саме тому Британія закликає ЄС бути більш гнучким, відкритим і легше пристосовуватися до нових обставин. Важливим є подальший розвиток єдиного ринку, який на разі залишається неповним у сфері надання послуг, енергетиці та цифрових технологіях — тих секторах, які є двигунами сучасної економіки, — та який, таким чином, є тільки наполовину успішним. Подивіться, наприклад, на енергетику: Європейська комісія вважає, що за умови повної інтеграції газового ринку та ринку електроенергії можна зекономити близько 65 млрд євро (тобто $86 млрд) на рік. Урядам європейських країн слід рішуче взятися за важку справу та втілити вкрай необхідні реформи, про які вже давно говорять.
А ще Європейський Союз повинен тримати свої двері відчиненими для нових членів. З падінням Радянського Союзу Великобританія відстоювала ідею вступу до ЄС тих країн, що згаяли багато років через комунізм. Ми сподіваємося, що одного дня Україна також стане членом ЄС, якщо цього бажає український народ. Тому ми вважаємо Угоду про асоціацію, яку буде підписано у Вільнюсі, якщо українська влада продемонструє рішучі дії та відчутний прогрес у виконанні узгодженого з ЄС плану реформ, першим кроком, що з часом міг би призвести до повного членства України.
Уряд Великобританії ще має прийняти рішення, чи підписувати Угоду про асоціацію в листопаді. Наше рішення ѓрунтуватиметься на об’єктивній оцінці того, чи зміни, які було запроваджено, достатньою мірою свідчать про справжню відданість реформам. Ми маємо великі сподівання, що у Вільнюсі зможемо розпочати новий етап партнерства між ЄС і Україною. Однак нам потрібно переконатися, що цей новий етап дійсно запрацює. Тому я б хотів закликати український уряд скористатися кількома тижнями перед самітом у Вільнюсі та подвоїти свої зусилля, щоб усунути занепокоєння щодо проблем вибіркового правосуддя, верховенства права, бізнес-клімату та виборчої реформи.
Я знаю, що дехто в Україні стверджує, що ЄС намагається нав’язати їй чужі цінності та надмірно жорсткі стандарти. Я не згоден. Реформи, які передбачено Угодою про асоціацію, підуть на користь Україні. Подивіться, як вони працюють в інших країнах. Заснована на правилах економіка, яку принесла європейська інтеграція, допомогла сусідам України, наприклад Польщі та Словаччині, перетворитися в динамічні та дедалі заможніші сучасні господарства. У Польщі ВВП на душу населення зріс із 2406 дол. США 1991 року до 13463 дол. США 2011-го, а тривалість життя зросла з 71 року до 76 років сьогодні. Такі цифри говорять самі за себе.
Деякі песимісти ставлять під питання спроможність України наслідувати цей приклад. Ніхто не може передбачити майбутнє. Але я переконаний: якщо Україна погодиться на ті реформи, які запровадили її сусіди з ЄС, приборкавши корупцію, скоротивши бюрократичну тяганину, розкривши потенціал молоді та розв’язавши руки підприємцям і малому та середньому бізнесу, — то майбутнє буде яскравим. Нещодавно, згідно з одним українсько-німецьким дослідженням, зробили висновок, що внаслідок тіснішої інтеграції з ЄС рівень життя в Україні у довгостроковій перспективі міг би зрости на більш ніж 11%. Чому? Тому що українські компанії зможуть на рівних торгувати з їхніми європейськими колегами, навчаючись конкурувати та вриватися на нові ринки так само, як це вже зробили тисячі польських, чеських, словацьких та інших фірм. А ще в Україну надходитиме більше прямих іноземних інвестицій, приносячи з собою нові робочі місця, сучасні технології та кращі методи управління. І мені відомі переваги, які можуть принести такі інвестиції; з 2004 року Британія є місцем надходження кожної п’ятої з усіх іноземних інвестицій у Європі.
Звісно, більш тісна євроінтеграція не стосується лише економіки. Україні також буде корисний досвід ЄС у таких сферах, як покращення якості води та повітря, безпека на дорогах і фіто-санітарні стандарти. Членство України в єдиному європейському освітньому просторі створить нові можливості для більш активної співпраці між українськими та європейськими університетами. І Європейський Союз не буде бездіяльним спостерігачем. Підтримку й допомогу надаватимуть і далі, на додаток до 3,1 млрд Євро, які Євросоюз вже інвестував в Україну. Коли ми працюємо у партнерстві, ми сильніші разом.
Наостанок я хотів би раз і назавжди розвіяти кілька руйнівних міфів. Перш за все, більш тісні стосунки з ЄС не означають, що Україна втратить свою самобутність. Уряд Великобританії щиро вірить у те, що різниця між країнами є однією з сильних — а не слабких — сторін ЄС. Нації завжди прагнуть плекати свої індивідуальні традиції та культури. І по-друге, це не гра з нульовою сумою. В угодах про асоціацію та глибоку й всеосяжну зону вільної торгівлі немає нічого, що б перешкоджало Україні в існуючих зв’язках з Росією. Насправді ми цілком очікуємо, що ці зв’язки будуть розвиватися та процвітати.
Більш тісна євроінтеграція відкриває низку нових можливостей для України та її народу. В основі цих можливостей — захоплююча програма перетворення України, її економіки та інституцій на сучасну та заможну європейську державу. Україна має велику нагоду стати партнером зростаючого впливу та значення. Зміни не відбудуться одразу, але завдяки відданості та рішучості вони обов’язково настануть. Це принесе користь Європі й Британії. А найголовніше — це принесе користь Україні.
Девід ЛІДІНГТОН, Міністр у справах Європи, Міністерство закордонних справ Великої Британії
Опубліковано в газеті “День” (№166, 17 вересня 2013 року)